нейтрино

День чогось-там

невдахи

Дочірня установа найбільшої на планеті організації-імпотента (це ж треба такому статись – одна з держав засновниць ООН просто так почала війну з іншою державою-засновницею ООН минулого року) з 1999 року вважає вчорашній день днем науки та ще й в ім’я миру та розвитку (що двічі лицемірно – адже в ХХ і попередніх століттях перше що робили з новими винаходами – прилаштовували їх для ефективного удобрення землі людининою).

Хммм щось написати з цього приводу?

Влучно і лаконічно нащо фундаментальна наука написав оце на днях Дмитро Якубовський.

Трохи плаксивіше і розгорнутіше про це можна побачити в цьому відео, вкраденому на фб-сторінці в Alex Jukimenko

Щодо плаксивості, нате ось ще, від мене, похвалюсь, як в нас цінують нау… а, та я вже вам хвалився, але хто ж мене крім мене пожаліє) Любіть Україну, ёпт !

Та ви не хвилюйтесь, мені як платять так я і працюю, приблизно

Це у відповідь тому ж Дмитру 🙂

Ну а тепер щодо мого погляду на всякі там науки. Шукати початково якоїсь користі з заняття нею – марна справа. Строго по Фейнману, як на мене, – just for fun, just for lulz. Лібертаріанець, що спить в мені, запевняє, що бізнес швидко і впевнено знайде всі причини займатись прикладною наукою і без держави. І не тільки прикладною, до слова. Адже монополі Дірака шукали і в лабораторії IBM, а Google просто так подарував 1 мегадолар обсерваторії. (це я так за 2 секунди для прикладу пригадав) З іншого боку, відкриття можуть робити і аматори, і не тільки в XVII – XVIII столітті (ви в курсі, що основи мікроскопії заклав галантерейщик-аматор науки?) але і в XXI: так, новий вид галактик був відкритий добровольцем завдяки citizen-science.

І взагалі, каже цей лібертаріанець, краще щоб держава була як нейтрино – щоб ніби і не обійтись без неї (не буде бета-розпаду без якого не світитиме Сонце) але так щоб вона майже не взаємодіяла ні з чим взагалі. (коли така частинка покидає наше Сонце, то їй довелося б пролетіти 100 світлових років суцільного свинцю перед тим як з одним з атомів цього свинцю провзаємодіяти)*

Тож державі по великому рахунку має бути пофіг на науку (але не на освіту), адже я й сам якимось спільнокоштом чи приватним фондом профінансую всі цікаві мені дослідження. Тим більше є такі дослідження на які держава точно не даватиме грошей (будь платники податків пильними), а вони всеодно цікаві.

Ну наприклад, один професор, чиєю коханкою була ентропія (фізфакери здогадались хто) вчив нас що науку можна робити просто досліджуючи форму мильних бульбашок в залежності від контура на якому їх роблять і флюїду з яких їх роблять.

Адже ця ж фізика вона повсюду, куди оком не кинь. Досі не до кінця зрозміло як бігають по воді водомірки?. Звідки на біржах беруться фазові переходи?. Є навіть речі, які можна порахувати одночасно і для надскупчень галактик і для MMORPG (остання, між іншим, робота українських вчених)   !!!

Отже, висновок такий, що в цілому треба приготуватись до епохи, в якому наука буде лише хобі (в планетарному масштабі), якою вона вже давно стала в нашій задрипаній країні, а не об’єктом, вибачте, міждержавної фалометрії (пошвидше видавлюйте з себе такий підхід, каже лібертаріанець) . Звичайно, я говорю про неприкладну науку. Це не смертельно, просто перехід в інший стан.  Якщо навіть в нашому дикому полі вже є приватні обсерваторії і ця ж citizen science – не все пропало 😉

То ж з днем саме такої науки і хочу вас привітати! Кря-уря!

* – про нейтрино, які заробили цього року свою третю нобелівку, більше розкаже вам, Юрій Яремко у Львові і  той же Дмитро Якубовський в Києві  практично одночасно (вау, це якийсь синхрон науково-популярних лекцій про нейтрино? ) в суботу, 14ого листопада, в 16-00 і відповідно 16-30. (локації за посиланням)