Фізика

Всі природознавчі науки, взагалі-то кажучи;)

Дуже коротка історія найдальнобійнішого успішного передбачення в теоретичній фізиці

Продовжуємо тему! (почали тут) В цьому записі Ви тезисно ознайомитеся з основними віхами на шляху до відзначеного нобелівкою цього року відкриття явища, що було передбачене понад сотню років тому – гравітаційних хвиль. Зеленою ниткою (влом змінювати бордовий як колір посилань 🙂 ) я виділю український слід в цій історії. Давайте прослідкуємо як відбувся цей тріумф людського розуму!

(більше…)

Advertisements

11 цікавинок до 111-ого вручення нобелівки з фізики

10 грудня 2017 Нобелівський комітет, Нобелівські лауреати та причетні зберуться на урочисте вручення Нобелівських премій за 2017 рік. З цього приводу 9 грудня добрі люди організовують “Нобілітет” в Києві – лекторний день присвячений популяризації відкритів, які відзначені нобелівкою в цьому році. Я маю приємність бути одним з лекторів на цьому заході. То ж з такої нагоди я вирішив пробудити цей блог від сну, написавши кілька тематичних постів що стосуються теми. Тут я розкрию деякі цікаві факти про Нобелівські премії з фізики, які ми разом з Дмитром Якубовським надибали, шукаючи науково-популярну інформацію для організаторів.

Отже 11 цікавих фактів з нагоди 111 нобелівки з фізики!

(більше…)

Плутон. Планета яка не змогла.

Повертаюсь до блогування, бо без нього геть зовсім загубився. Починаю нову рубрику!

Оскільки надто вже багато я віддав українській Вікіпедії у своєму житті, то від тепер всі найважливіші наші з нею спільні досягнення будуть описуватись тут.  Цей запис посвячений доведення статті про карликову планету Плутон до статусу вибраної в українській Вікіпедії, ви могли це помітити – ось вже кілька тижнів вона красується на головній сторінці.

Отже Плутон – планета, якій не вдалось, той, що вибився з ряду, найдальша серед планет — в минулому, а в майбутньому — наш крайній форпост в сторону глибокого космосу. Під катом – все найцікавіше, що я помітив про Плутон, поки допилював статтю до вибраної. Всі зображеня взяті з Вікіпедії!

Мозаїка знімків, зроблених космічним апаратом New Horizons 14 липня 2015 року з відстані 450 000 км. Взято з Вікіпедії

Мозаїка знімків, зроблених космічним апаратом New Horizons 14 липня 2015 року з відстані 450 000 км.

(більше…)

День чогось-там

невдахи

Дочірня установа найбільшої на планеті організації-імпотента (це ж треба такому статись – одна з держав засновниць ООН просто так почала війну з іншою державою-засновницею ООН минулого року) з 1999 року вважає вчорашній день днем науки та ще й в ім’я миру та розвитку (що двічі лицемірно – адже в ХХ і попередніх століттях перше що робили з новими винаходами – прилаштовували їх для ефективного удобрення землі людининою).

Хммм щось написати з цього приводу?

Влучно і лаконічно нащо фундаментальна наука написав оце на днях Дмитро Якубовський.

Трохи плаксивіше і розгорнутіше про це можна побачити в цьому відео, вкраденому на фб-сторінці в Alex Jukimenko

Щодо плаксивості, нате ось ще, від мене, похвалюсь, як в нас цінують нау… а, та я вже вам хвалився, але хто ж мене крім мене пожаліє) Любіть Україну, ёпт !

Та ви не хвилюйтесь, мені як платять так я і працюю, приблизно

Це у відповідь тому ж Дмитру 🙂

Ну а тепер щодо мого погляду на всякі там науки. Шукати початково якоїсь користі з заняття нею – марна справа. Строго по Фейнману, як на мене, – just for fun, just for lulz. Лібертаріанець, що спить в мені, запевняє, що бізнес швидко і впевнено знайде всі причини займатись прикладною наукою і без держави. І не тільки прикладною, до слова. Адже монополі Дірака шукали і в лабораторії IBM, а Google просто так подарував 1 мегадолар обсерваторії. (це я так за 2 секунди для прикладу пригадав) З іншого боку, відкриття можуть робити і аматори, і не тільки в XVII – XVIII столітті (ви в курсі, що основи мікроскопії заклав галантерейщик-аматор науки?) але і в XXI: так, новий вид галактик був відкритий добровольцем завдяки citizen-science.

І взагалі, каже цей лібертаріанець, краще щоб держава була як нейтрино – щоб ніби і не обійтись без неї (не буде бета-розпаду без якого не світитиме Сонце) але так щоб вона майже не взаємодіяла ні з чим взагалі. (коли така частинка покидає наше Сонце, то їй довелося б пролетіти 100 світлових років суцільного свинцю перед тим як з одним з атомів цього свинцю провзаємодіяти)*

Тож державі по великому рахунку має бути пофіг на науку (але не на освіту), адже я й сам якимось спільнокоштом чи приватним фондом профінансую всі цікаві мені дослідження. Тим більше є такі дослідження на які держава точно не даватиме грошей (будь платники податків пильними), а вони всеодно цікаві.

Ну наприклад, один професор, чиєю коханкою була ентропія (фізфакери здогадались хто) вчив нас що науку можна робити просто досліджуючи форму мильних бульбашок в залежності від контура на якому їх роблять і флюїду з яких їх роблять.

Адже ця ж фізика вона повсюду, куди оком не кинь. Досі не до кінця зрозміло як бігають по воді водомірки?. Звідки на біржах беруться фазові переходи?. Є навіть речі, які можна порахувати одночасно і для надскупчень галактик і для MMORPG (остання, між іншим, робота українських вчених)   !!!

Отже, висновок такий, що в цілому треба приготуватись до епохи, в якому наука буде лише хобі (в планетарному масштабі), якою вона вже давно стала в нашій задрипаній країні, а не об’єктом, вибачте, міждержавної фалометрії (пошвидше видавлюйте з себе такий підхід, каже лібертаріанець) . Звичайно, я говорю про неприкладну науку. Це не смертельно, просто перехід в інший стан.  Якщо навіть в нашому дикому полі вже є приватні обсерваторії і ця ж citizen science – не все пропало 😉

То ж з днем саме такої науки і хочу вас привітати! Кря-уря!

* – про нейтрино, які заробили цього року свою третю нобелівку, більше розкаже вам, Юрій Яремко у Львові і  той же Дмитро Якубовський в Києві  практично одночасно (вау, це якийсь синхрон науково-популярних лекцій про нейтрино? ) в суботу, 14ого листопада, в 16-00 і відповідно 16-30. (локації за посиланням)

 

Березень науковий.

Я знаю, шо обіцяв про плазму, але тут підвернулась така послідовність дат, що варто її відмітити. І під науковий звісно мається на увазі астрономічний, в основному 🙂

Отже, найближчим часом земляни святкуватимуть:

(більше…)

Найдивніша робота, яка попадалась мені серед препринтів

Часом навіть просто так заходиш на arxiv.org кльоцаєш “recent” в улюбленому розділі і переглядаєш роботи з найцікавішами заголовками. Десятки цікавих робіт препублікуються кожного тижня, в кожному з кільканадцяти напрямів в кожній з багатьох галузей науки. Буквально вдається помацати наскільки вона спеціалізована в наш час. От блукаючи випадково наткнувся на такЕ! Уявість собі роботу, що об’єднує теми космології, астробіології, нейтрино та ще й позаземного розуму і психології. А назва доволі скромна “A biotic cosmos demystified?”

(більше…)