Фізика

Всі природознавчі науки, взагалі-то кажучи;)

Плутон. Планета яка не змогла.

Повертаюсь до блогування, бо без нього геть зовсім загубився. Починаю нову рубрику!

Оскільки надто вже багато я віддав українській Вікіпедії у своєму житті, то від тепер всі найважливіші наші з нею спільні досягнення будуть описуватись тут.  Цей запис посвячений доведення статті про карликову планету Плутон до статусу вибраної в українській Вікіпедії, ви могли це помітити – ось вже кілька тижнів вона красується на головній сторінці.

Отже Плутон – планета, якій не вдалось, той, що вибився з ряду, найдальша серед планет — в минулому, а в майбутньому — наш крайній форпост в сторону глибокого космосу. Під катом – все найцікавіше, що я помітив про Плутон, поки допилював статтю до вибраної. Всі зображеня взяті з Вікіпедії!

Мозаїка знімків, зроблених космічним апаратом New Horizons 14 липня 2015 року з відстані 450 000 км. Взято з Вікіпедії

Мозаїка знімків, зроблених космічним апаратом New Horizons 14 липня 2015 року з відстані 450 000 км.

(більше…)

Advertisements

День чогось-там

невдахи

Дочірня установа найбільшої на планеті організації-імпотента (це ж треба такому статись – одна з держав засновниць ООН просто так почала війну з іншою державою-засновницею ООН минулого року) з 1999 року вважає вчорашній день днем науки та ще й в ім’я миру та розвитку (що двічі лицемірно – адже в ХХ і попередніх століттях перше що робили з новими винаходами – прилаштовували їх для ефективного удобрення землі людининою).

Хммм щось написати з цього приводу?

Влучно і лаконічно нащо фундаментальна наука написав оце на днях Дмитро Якубовський.

Трохи плаксивіше і розгорнутіше про це можна побачити в цьому відео, вкраденому на фб-сторінці в Alex Jukimenko

Щодо плаксивості, нате ось ще, від мене, похвалюсь, як в нас цінують нау… а, та я вже вам хвалився, але хто ж мене крім мене пожаліє) Любіть Україну, ёпт !

Та ви не хвилюйтесь, мені як платять так я і працюю, приблизно

Це у відповідь тому ж Дмитру 🙂

Ну а тепер щодо мого погляду на всякі там науки. Шукати початково якоїсь користі з заняття нею – марна справа. Строго по Фейнману, як на мене, – just for fun, just for lulz. Лібертаріанець, що спить в мені, запевняє, що бізнес швидко і впевнено знайде всі причини займатись прикладною наукою і без держави. І не тільки прикладною, до слова. Адже монополі Дірака шукали і в лабораторії IBM, а Google просто так подарував 1 мегадолар обсерваторії. (це я так за 2 секунди для прикладу пригадав) З іншого боку, відкриття можуть робити і аматори, і не тільки в XVII – XVIII столітті (ви в курсі, що основи мікроскопії заклав галантерейщик-аматор науки?) але і в XXI: так, новий вид галактик був відкритий добровольцем завдяки citizen-science.

І взагалі, каже цей лібертаріанець, краще щоб держава була як нейтрино – щоб ніби і не обійтись без неї (не буде бета-розпаду без якого не світитиме Сонце) але так щоб вона майже не взаємодіяла ні з чим взагалі. (коли така частинка покидає наше Сонце, то їй довелося б пролетіти 100 світлових років суцільного свинцю перед тим як з одним з атомів цього свинцю провзаємодіяти)*

Тож державі по великому рахунку має бути пофіг на науку (але не на освіту), адже я й сам якимось спільнокоштом чи приватним фондом профінансую всі цікаві мені дослідження. Тим більше є такі дослідження на які держава точно не даватиме грошей (будь платники податків пильними), а вони всеодно цікаві.

Ну наприклад, один професор, чиєю коханкою була ентропія (фізфакери здогадались хто) вчив нас що науку можна робити просто досліджуючи форму мильних бульбашок в залежності від контура на якому їх роблять і флюїду з яких їх роблять.

Адже ця ж фізика вона повсюду, куди оком не кинь. Досі не до кінця зрозміло як бігають по воді водомірки?. Звідки на біржах беруться фазові переходи?. Є навіть речі, які можна порахувати одночасно і для надскупчень галактик і для MMORPG (остання, між іншим, робота українських вчених)   !!!

Отже, висновок такий, що в цілому треба приготуватись до епохи, в якому наука буде лише хобі (в планетарному масштабі), якою вона вже давно стала в нашій задрипаній країні, а не об’єктом, вибачте, міждержавної фалометрії (пошвидше видавлюйте з себе такий підхід, каже лібертаріанець) . Звичайно, я говорю про неприкладну науку. Це не смертельно, просто перехід в інший стан.  Якщо навіть в нашому дикому полі вже є приватні обсерваторії і ця ж citizen science – не все пропало 😉

То ж з днем саме такої науки і хочу вас привітати! Кря-уря!

* – про нейтрино, які заробили цього року свою третю нобелівку, більше розкаже вам, Юрій Яремко у Львові і  той же Дмитро Якубовський в Києві  практично одночасно (вау, це якийсь синхрон науково-популярних лекцій про нейтрино? ) в суботу, 14ого листопада, в 16-00 і відповідно 16-30. (локації за посиланням)

 

Березень науковий.

Я знаю, шо обіцяв про плазму, але тут підвернулась така послідовність дат, що варто її відмітити. І під науковий звісно мається на увазі астрономічний, в основному 🙂

Отже, найближчим часом земляни святкуватимуть:

(більше…)

Найдивніша робота, яка попадалась мені серед препринтів

Часом навіть просто так заходиш на arxiv.org кльоцаєш “recent” в улюбленому розділі і переглядаєш роботи з найцікавішами заголовками. Десятки цікавих робіт препублікуються кожного тижня, в кожному з кільканадцяти напрямів в кожній з багатьох галузей науки. Буквально вдається помацати наскільки вона спеціалізована в наш час. От блукаючи випадково наткнувся на такЕ! Уявість собі роботу, що об’єднує теми космології, астробіології, нейтрино та ще й позаземного розуму і психології. А назва доволі скромна “A biotic cosmos demystified?”

(більше…)

Чи багато можна сховати в Сонячній системі?

Загалом такими речима цікавляться космологи що полюють на темну матерію. А мені нащо? Деколи треба. Адже ось недавно вийшла наша теоретична робота, яка шукає відповідь на питання чи може (деяка) теоретична темна енергія теоретично акреціювати, на (досі теоретичні) чорні діри чи, наприклад, наше Сонце? Може теоретично може? Тоді наступним кроком буде спитати чи впливає темна енергія на рух Сонячної системи, який її масовий вклад? а ще наступни – спитати а скільки маси ми можемо не помічати зі всіма тими тисячами обсерваторіями (близько 2 тис. в цьому списку) ?

Робота опублікована (препринт) в Phys.Rev. D, який гугл.академія ставить на 34 місце (із всіх у світі!) по h-індексу (воу, це можна вважати найбільшим досягненням в моєму житті наразі :)), тож поки ви мене вітаєте і поливаєте шампанським наче переможця формули 1  я розповім що накопав на тему прихованої маси поблизу нашого Сонця. Я переповім якими способами і з якою точністю на сьогодні можна знайти похибку до гравітуючої маси, що є всередині радіусу деяких орбіт. В цю похибку можна впихну все що завгодно – від Зірки Смерті і Нібіру до темної матерії/енергії – все що ми не бачимо, але воно тут може бути, якщо його маса не перевищує цю похибку. Отже, що нам може допомогти?
(більше…)

Запитання дня

Кортикно для привертання вашої уваги. (знята на фотик, куплений за порадою неймовірного Андрія Хлевнюка ! спасибі)

Майже повня, знятий на Canon PowerShot SX150IS, витримка 1/500, ISO 200, зум максимальний;)

Просто назбиралось кілька запитань які деколи вночі мучать не хочеться загубити без відповіді. осьо вони
(більше…)