Екохвалькопост-6

Інформація зібрана за лютий – першу половину червня 2015 року. Після цього я черговий раз поламав телефон і не мав чим трекати, а ще поламав важливий інструмент для катування переробки речей (чит. нижче) а ще закрився рідний пункт прийому металу і взагалі, життя змінилось 🙂 Отже,

Накатав 487 км з середньою швидкістю 16.26 км/год.

Наламав:

  • 8.5 кг чормету
  • 262 г міді
  • 342 г латуні
  • 453 г алюмінію
  • 249 г нержавійки
  • 5 кг макулатури

Виручка: 84.8 гривні! ех, бувало краще

Під катом, як завжди, деталі розчленнування

Сімейне фото жертв

принтер з 80-х, VHS-магнітофон, два DVD-ROM-и, дисковод і барахло

Сімейне фото інструментів. На жаль, з них теж не всі доживуть до кінця..0.Барахло чорного металу

так, на переробку йдуть навіть жестяні банки!

А найбільша желєзяка – знов рейка з вул. І.Франку. Але якщо там перевернеться трамвай – то не я! Воно ж само відвалилось, я тільки забрав.

А ось барахло кольорового металу

Не питайте звідки як вирізаю замки…

Смерть дрібнішої електроніки:

9-вольтний блок, кусок usb-зарядки, дисковод, шнур до ноутбукової зарядки

В середині, якбачте, нічо цікавого

1.Ну то такое. Першого з великих звірів під ніж я пустив відік.

Supra sv-2000II

Хе-хе, а ще такий автомобіль є)

в очі мені дивись!

Загалом нічим не особлива застаріла техніка. Заглянема всередину

поруч – все що лишилось від вилки 🙂 і навіть пульт був!

Цей блискучий циліндр одразу привернув мою увагу.

як думаєте – з чого він зроблений

В результаті він і погубить мої кусачки, що служили вірою і правдою вже пару років. Але про все попорядку.

Одна велика катушка, кілька менших. Є чим поживитись.

Скинув корпус
Якщо комусь цікаво, скільки їли відіки – 27 Вт, менше ніж сучасні ноути

DO NOT REMOVE COVERS, ахахахах)

Електроніки більш ніж кг

хммм, кльовий циферблат

Чомусь трохи жаль механізм шестернь і передач, який забезпечував зчитування з магнітної плівки і промотку.

мабуть, гарно виглядає в роботі

Все ще на ходу і крутиться!

зворот

Ну і ось довелось розібрати і цю красиву конструкцію

класно я прогриз магнітопроводи?)

І далі я взявся за це блискучий циліндр. Взагалі, робота відіка виглядала ось так

Тобто робота цієї голівки – безпосередньо зчитувати інформацію. Але ж нащо її робити такою міцною… Я навіть не знаю з чого її зробили. Вже потім при здачі лому вирішили що це хромований алюміній. Короччє, якось вдалось мені розколупати цей циліндр і добрався я до його осі. А потім вирішив її перекусити своїми хром-молібденовими 2-осними кусачками. Фатальне рішення. Утворений кусачками важіль витримав всю мою вагу, але вісь не піддалась, а кусачки… загнулись. В прямому значенні:

криві зуби, хехе)

В результаті це і не було потрібно – все що можна було від’єднати від’єднав молотком. Наука, діти, – не все те що блискуче треба кусати 🙂
2. Далі були брати-сд-роми. Виявилось що один двд, другий сд. Обидва LG

Знявши шкуру, бачимо, що вони геть схожі.
Єдина різниця була в рухомі системій шестереньок і в лазері, звісно, в двд – більш мініатюрний.


Розбирати сд-двд-роми було приємно. Вони були і так не робочі, а тепер з від них лишились лазери і шестерні на пам’ять, а ще трохи металу, хоч, нажаль, більше пластику.3. Останнім був знов великий звір – німецький принтер родом з 80-х Robotron К 6313. Виготовлявся, до слова, в частині, тоді окупованій Мордором.

брудний =/

Зняв шкуру. Всьо чотко, перший поверх – електроніка, другий – механіка

мм, вже видно трансформаторчик, обмоткою якого можна поживитись.

Цьому динозавру теж вдалось мене не дуже приємно вразити. Всьому виною скоріше його достоїнство – німецька якість)
Електроніку я легко розколупав, ось вже і мідь з транформатора.

Зверніть увагу на це і попередньо фото. Тоненька синя ниточка – ось на чому тримається вся рухома частина 🙂

А от з механікою… Реально не просто було роздвобвати її. Всі гайки намертво закручені, працював поломаними кусачками. Але це вартувало зусиль – деякі складові з алюміню, і їх варто було відділити.

Оця хрєнь схожа на маленький кінескоп – моторчик механіки. Він так і не здався, дойче партізанен. До слова на ньому були царапини на кирилиці – дійсно виробили десь в соц.блоці, може не такий і дойче.

Найсумніше те, що я не зміг розколупати моторчик ціє всієї системи. Взагалі ніяк! Ці ж мертві гайки, адськи плотна збірка – це перше сховище міді за всю історію цих дурнуватих постів, яке мені так і не піддалось! Відправилось на смерть як чормет.
Але загалом українська впертість подолала німецьку якість:

нікому не тре валик?

Ну, з металом цього разу все!
На завершення оглянемо мою макулатуру.
Коробки в основному від пластівців і .. хм… яєць? ну для каченяти це не дивно 🙂
Ну що ж, не знаю коли буде наступний екохвалькпост – коли прийом металобрухту знов відновлять мабуть, і не знаю коли я буду знов трекати свої велотраєкторії, але на разі, це все, дякую що читали 🙂 живіть чисто!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s